Национальный цифровой ресурс Руконт - межотраслевая электронная библиотека (ЭБС) на базе технологии Контекстум (всего произведений: 477168)
Консорциум Контекстум Информационная технология сбора цифрового контента

Два стихотворения

0   0
Первый авторСтарицкий Михаил Петрович
Страниц2
ID11128
АннотацияНа украинском языке: Виклик. Монологи про кохання.
Кому рекомендованоСтихотворения
Старицкий, М.П. Два стихотворения : Стихотворение / М.П. Старицкий .— 1900 .— 2 с. — Поэзия

Предпросмотр (выдержки из произведения)

Михаил Петрович Старицкий ДВЕ1 стгнкотвпцреъпая Оригинал ЗДЕСЬ: Книжная полка Л кьяна Поворотова. <...> Глянь, моя рибонько, — ср1бною Хвилею Стелеться полем туман; Гай чар1вний, н1би променем всипаний, Чи загадався, HM спить? <...> Ти не лякаЙся—но, що сво1 н1ЖенЬки Вмочиш B холодну росу: Я тебе, втрная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу. <...> Чи Ж нам, окривдженим долею клятою, Й хвиля кохання — за rpix? <...> 1870 Монологи про кохання Там, де м1сяцЬ поняв ср1бним сяйвом пишноту долин I знялось is сад1в—вертоград1в пахуче дихання, Що здурманюс кров чартвною красою хвилин, ам спалала Жага i ЗЛИЛОСЯ з захватом кохання... <...> Чи ти знасш той край, де голубиться збещений Him До розпалених скель i шепоче про любощт п'яне? <...> Axe ТИ над yci qapiBHa: Ср1бношатИй HiBaH, - a éinim твое чоло HiBaHy; Жаркий кол1р троянд‚ вабить BCiX та краса заПашна‚ Ame ByCT TBoix Пал заПашн1шИй троянд Дагестану. <...> Огрядна i струнка Мл1г Пальма на злот1 nicKy, Але Ый не д1стать до приваб твого дивного стану; Лотос повен main Mix латаття В прозор1М ставку, А В TBoix Tainax éinbme Баб, i ЖагИ‚ i дУРМану1 TM - богиня краси, me яко: не бачив Едем, У об1ЙМаХ TBoix i зростають, i ГИНУТЬ Пориви... <...>
Два_стихотворения.pdf
Михаил Петрович Старицкий Два стихотворения Оригинал здесь: Книжная полка Лукьяна Поворотова. Виклик Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай... Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Сядем укупі ми тут під калиною - І над панами я пан... Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелеться полем туман; Гай чарівний, ніби променем всипаний, Чи загадався, чи спить? Он на стрункій та високій осичині Листя пестливо тремтить; Небо незміряне всипано зорями - Що то за Божа краса! Перлами-зорями теж під тополями Грає перлиста роса. Ти не лякайся-но, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу. Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько: Тепло - ні вітру, ні хмар... Я пригорну тебе до свого серденька, Й займеться зразу, мов жар; Ти не лякайсь, аби тут та підслухали Тиху розмову твою: Нічка поклала всіх, соном окутала - Ані шелесне в гаю! Сплять вороги твої, знуджені працею, Нас не сполоха їх сміх... Чи ж нам, окривдженим долею клятою, Й хвиля кохання - за гріх? 1870 _________________________________________ Монологи про кохання Там, де місяць поняв срібним сяйвом пишноту долин І знялось із садів-вертоградів пахуче дихання, Що здурманює кров чарівною красою хвилин, - Там спалала жага і злилося з захватом кохання... Чи ти знаєш той край, де голубиться збещений Ніл До розпалених скель і шепоче про любощі п'яне?
Стр.1

Облако ключевых слов *


* - вычисляется автоматически