410
Царнща Даміаиища,
Безбожпый царь бус рманища
Возговорилъ ко святому
Егорію Храброму:
45. —Ой ты гой еси, чудный бтроце,
— Святый Егорііі Хорабрый!
— Покпнь в ру истинную христіянскую,
— Пов руи в ру Латынскую,
— Молись моимъ богамъ скумирскіимъ,
50. — Покланяйся моимъ идоламъ! —
Святый Егорій проглаголуетъ:
« Злод іі царища Даміанища,
« Безбоікиыіі пёсъ босурманища!
« Я умру за в ру христіянскую,
55. « He покину в ру христіянскую,
« He буду в ровать Латынскую,
« Латыискую, бусурмаискую,
« He буду молиться богамъ твоимъ кумирскіимъ,
« He поклонюсь твоимь идоламть І
)!»
1
) Сталъ онъ Георгія допрашішати:
— Ты которую, Георгій, в ру в руешь,
— Которому Богу молишься?—
«Я в рую в ру крещеную,
« Въ Мать Божію Богородицу,
«Въ Тропцу неразд лпмую.»
А злод й царище Дентіашще:
— Ты уві.руй, Георгій, мою в ру,
— Поклонпйся, Георгій, моимъ идоламъ:
— Я устрою теб св тлую св тлицу,
— Дамъ теб слугу в рную,
— Дамъ теб злата-сёребра,
— Драгоц пиая каменя.—
Святый Георгііі проговаривалъ,
Святыіі Храбрыіі проглаголавалъ:
•
< Злод й царпще Дектіанпще!
«Мн не надо отъ тебя злата-сёребра,
« He надо св тла св тлица,
Стр.1
411
60. Ha TO царище расиаляется ' ).
Повел лъ Егорья во пилы пилнть;
He довл еть Егорі.ю пйлы инліпь:
По Божьему повел иію,
По Егоріеву лоленію,
65. He берутъ пйлы Жидовскія;
У шілъ зубья позагнулися *;
,
Мучители вс утомнлися:
Возставалъ Егорііі на р звы ноги,
Поетъ стихи херувимскіе,
70. Превозноситъ гласы все архангельскіе s
Возгбворитъ царище Деміанище
Ко святому Егорію Хараброму:
— Оіі ты гой ecu, чудныіі отроце,
— Святый Егорііі Хорабрыіі!
75. — Ты покииь в ру истиішую христіянскую,
— Пов руй въ в ру Латыпскую!—
А святой Егорій проглаголуегь:
« Я умру за в ру хрнстіянскую,
« He покину в ру христіянскую,
80. « He буду в ровать во Латынскую,
« ЛатыисЕгую, бусурманскуіоі»
На то царище опаляется,
Въ своемъ сердц разозляется.
Повел лъ Егорія въ топоры рубить;
1
2
« He надо слуга в рпая.
« Пропадешь на семъ св ту на б лоемъ,
« Co златомъ со сёребромъ,
« Съ драгоц ннымъ камепемъ;
« Велпка наша п ра крещеная,
л Мать Божія Богородпца,
« Еще Тропца неразд лимая!»
) Зло-паляюще
) У пплъ зубьё обломалося,
Нич мъ святаго Георгія не вредитъ.
3
) Онъ гласы гласитъ до небесъ свои:
« Велика наша в ра крещеная, н проч.
) .
Стр.2
S5. He довл ті. Егорья въ топоры рубить:
По Божію ііовел ііію,
По Егоріеву лолспію,
lie Перутъ Егорія топоры И мецкія;
По обухъ лёзья приломилися І
) ,
90. А мучит ли вс пріутомилися;
Да возстаетъ Егорій иа р звы позп,
Оиъ поетъ стихп херувнмскіе,
Превозноситъ гласы архапгельскіе.
Возговоритъ царнще Демг.шште
95. Ко Егорію Храброму:
— Оіі ты гой еси, отче Егоріи Храбрыіі!
— Пов руй в ру Латыпскую!—
А святыіі Егорііі проглаголуетъ:
« Я умру за в ру хрік гіяпскую,
100. « He покину в ру хріістіяискую,
« Ие буду в ровать Латыпскую!))
Царища Демьяппще ua пего опаляется.
Повел лъ Егорія въ котёлъ сажать;
He довл ть Егорію во котл снд ть,
105. Во котл сид ть, на смол кип ть:
Сталъ же Егорій посреди котла,
Посреди котла и посреди смолы,
Оиъ поетъ стихи херувнліскіе,
Превозпоситъ гласы все архапгельскія ') .
110. Возговорнтъ царнще Демі.яиище:
— Покипь в ру истпниую хрнстіяпскую,
— Пов руй мою в ру Латыпскую,
— Латынскую, бусурмаііскую! —Святый
Егорій проглаголуетъ:
115, « Я пе буду в роваті, в ру бусурмапску ю,
1 ) У топорьеігь по обухъ лезвіё обломалося,
Нп ч мъ св. Георг. не вредптъ, и проч.
2
) Прпказалъ Георгія въ пещи жечь,
Въ пещп жочь—зъ огіі въ пламеііп.
Георгііі стоптъ иа вбздус ,
Св. Г. ііич иъ ие вредптъ, и проч.
Стр.3
413
« Я умру за в ру хрнстінпскую ' )!»
На то царпще Деміавйще опаляется;
Повсл лъ свовмъ мучителямъ:
— Ой вы гой еси, слуги в рпые!
1-20. —Вырываііте скоро глубокъ погребъ!—
Тогда же его слуги в рные
Вырывали глубокъ погребъ,
Глубины сорока сажень,
А поперечеііь двадсяти;
125. Посадили Егорія Храбраго пъ глубокь иог
Закрывали досками дубовыми,
Засыпали п сками желтымн -).
1 J ІІрибап.іепы еіце муки:
Прпказалъ Георгія въ сапоги ковать,
Въ сапоги ковать во жел зные,
Разжигать жаромъ, огнемъ-пламепемъ.
Ковали сапоги жел зиые,
Поджигали опіемъ-пламеиемъ,
Въ сапогахъ гвозди трехъ-верховые;
Повел лъ Георгію въ сапоги вставать,
Во жел зные, во каленые:
Св. Г. ипч мъ не вредптъ, и проч.
Прііказалъ Георгія на вод топнті.,
На вод тоипть, на сппемъ мор :
Святый Георгііі іюверхъ воды плаваетъ, ц ііроч.
(;р. у пасъ друііе Стнхіі.
2
) Приказалъ наледіпікп попать преглубокіе:
Въ глубппу иопать иіестьдесятъ саженъ,
Въ шнрину коиаті. 40 [сороку?] сажепъ,
Обшивать шнтвомъ дубовыішъ,
Закрывать крышоіі жсл зною,
Засыпать пескамп крутожелтымн [рудоже.ітыми].
Копалп, и нроч.
Свахаго Георгія посажаючи
На трпдцать л тъ п на тргі года,
Самъ злод іі иесколъ ирнгоіггывалъ,
Самъ злод іі приговаріівалъ:
Стр.4
414
По Божьему повел пію,
По Егорію Храброму моленію ') ,
130. Востакалп спльпые в тры,
Разносили п скн да келтые,
Открывали доски дубовыя;
Выходилъ Егорііі во святую Русь -).
Приходплъ Егорій во Ерусалшгь городь.
135. Ерусалимъ городъ пустъ пустёхоиекъ:
Вырубилп его u выжеглв,
Только едниая стоптъ 5
) церковь соборная,
Церкові. соборная, богомольыая.
Во той во церкви собориой, богомольноіі,
140. Стоитъ въ нсмъ его матушка родимая,
— Не.бывать бы Георгію на б ломъ св гу,
— He видать бы Георгію св ту б лаго,
— He узр ть бы Георгію солица красиаі-о
— Что на тридцагь л тъ на трн года!—
Ср. у насъ другіе Стихи.
1
) Въ то ііремя прохождаючп,
Ровпо трпдцаті. л тъ п тріі года.
Георгііі возмолился:
«Услышь, Госиодп, шое молепіе,
«Услышь, Господь Богъ, мое тери ніе,
« Сошлп съ небесъ погодушку
« Co воеточноіі стороиушкп,
« Раскроіі крышн жел зныя,
« Разпеси пескп крутожелтые,
«Разбеіі шнтвы дубовыя!»
По ГеорГІеву МйЛеііІЮ, и проч., ср. у ііасъ другіе Стих».
2
) Подппмалась погодушка со впхоремъ —
Разнесло, раскрывало, развлівало —
Увидалъ Георгііі св ту б лаго,
Возвпд лъ Георгііі солпце краспое,
Выходилъ Георгііі пзъ той ямы глубокія
НІІ землю свято-русскую.
3
) Впдитъ въ далече въ чпстомъ полі;
Стоптъ....
Стр.5