Национальный цифровой ресурс Руконт - межотраслевая электронная библиотека (ЭБС) на базе технологии Контекстум (всего произведений: 634840)
Контекстум
Руконтекст антиплагиат система

Энциклопедический лексикон Вес - Вку. Т. 10 (290,00 руб.)

0   0
Издательство[Б.и.]
Страниц562
ID69970
Энциклопедический лексикон Вес - Вку. Т. 10 .— : [Б.и.], 1837 .— 562 с. — URL: https://rucont.ru/efd/69970 (дата обращения: 26.04.2024)

Предпросмотр (выдержки из произведения)

1857 П Б Ч Л Т Л Т Ь п о з в о л я в т с я : съ тьмъ, чтобы по папечаташи, представлепы были въ Ценсурпый Комитетъ три экземпляра. <...> Редакторовъ ы Сотрудішковъ , которыхъ статыі іюмтъщены въ X тпомть. сдорь Паіілопнпъ Адедунгь Коіістаіітииъ Михайлошічъ Казп.чі ІСоііглапттіъ Матвиеиичъ Бороздннъ одоръ едорошічь Браидтъ Коистантинъ вдоропичъ Бутепевъ Ппісо.іай едоровичъ Бутеневь Александръ Васндьевичъ Впсковатоиъ <І>ордіінапдъ Петровичі. <...> ВЕССЕЛИНГЪ,Петръ,аВс^сІШЗ,Утрехт- скимъ, а наконецъ Каменецкимъ и въ этомъ скій проФессоръ, отличный знатокъ классической литературы, прославившійся своими критическшш трудами и койментаріями на древнихъ историковъ, пздатель Геродота (Амстерд. <...> Онъ былъ сперва опатомъ ІЕндржеевскимъ, потоыъ епископомъ ЛувонТ о м ъ X. достоинстви умеръ въ 1735. <...> Зам ннть суев ріе пстнішыыъ богопознапіемъ (по духу Римско - католической Церкви), водворитьблагочестіе нам сто.простаго исполненія обрядовъ, внести христіан- і « BEC - '. <...> — BEC t вкую нравствеиность въ жизнь людей, забот я щ н х с я бол е о гражданскон честности: вотъ ц л ь , къ которой стреміілся Вессенбергь. <...> Н е ницъ, 1826-1827. трезвый Пріапъ подсізлъ къ ней; no крикъ В Е С С Е Т Ь , р к а , вытекаетъ въ Вендеи- Силенова осла разбудилъ Весту. <...> 120; Hi- оіь Уірускові.; оиъ ностроидь ей первый Copyright ОАО «ЦКБ «БИБКОМ <...>
Энциклопедический_лексикон_Вес_-_Вку._Т._10.pdf
Стр.1
ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКІЙ ЛЕКСИКОНЪ. f
Стр.2
ЛЕКСИКОНЪ . —^^"g-^jj-Y»— ТОИЪ ДЕСЯТЫІІ BEG —ВКУ. САЩІТПЕТЕРБУРГЪ. 1857
Стр.3
ПБЧЛТЛТЬ позволявтся: съ тьмъ, чтобы по папечаташи, представлепы были въ Ценсурпый Комитетъ три экземпляра.—С. Петербургъ, 6 Ноября, 1837 года. Ценсоры: Архимандритъ Климентъ. А. Никитенко. П. Гаевскій. П. Корсаковъ. 2007044733 Въ ТИПОГРЛФІИ А . П.ІІОШАРА.
Стр.4
Сокращенія именъ Гг. Редакторовъ ы Сотрудішковъ , которыхъ статыі іюмтъщены въ X тпомть. сдорь Паіілопнпъ Адедунгь Коіістаіітииъ Михайлошічъ Казп.чі ІСоііглапттіъ Матвиеиичъ Бороздннъ одоръ едорошічь Браидтъ Коистантинъ вдоропичъ Бутепевъ Ппісо.іай едоровичъ Бутеневь Александръ Васндьевичъ Впсковатоиъ <І>ордіінапдъ Петровичі. Вравгедь Алексапдръ ИЕанович-ь Га.іичъ ІІавелъ едоровичъ Горянииовъ Копдраті. Иваіюппчі» Грушіъ Владіімір7. Ипаіювнчъ Дуіль Апдрей Алекс евпчъ Дементьевъ едоръ Степаиоиіічъ Евецкій Баропъ Людвнгъ Ивановичъ Зедделеръ Алсксандръ Илыічъ Зеленой Семенъ Илыічъ Зелеиой Александръ Васильевпчъ Ильинъ Васплій Ннколаевичъ Карповъ Петръ Иваиовпчъ Кеппенъ Петръ Александровичъ Корсакові. Несторъ Васпльевнчъ Кукольникъ Мііханлъ Васильевпчъ Ленпнъ Платонъ Степановичъ Лукашевичъ Ппколай Петровпчъ Лутковскій Павелъ Ивановичъ Ліобпиовъ Семепъ Андреевичъ Маркевичъ едоръ Нш олаевпчъ Менцовъ . Дмитрій Алекс евичъ Меныішховъ Дмитрій Алексиевичъ Мп.іютппъ (Іііколай Петровнчъ Мупдть Николай Иваіговичъ Надеждішъ Януарій Миханловнчъ Нев ровъ Александръ Никитичъ Ннкитпнъ Князь Владиміръ едоровнчъ Одоевскій Иванъ едоровіпъ Ортеибергъ ома Ивановнчъ Петрушевскій ІІванъ Васильевпчъ Росковшенко Ііавелъ Степаііовнчъ Савельевъ , ••.... . ' . Ф.Л. К. М. Баз.... . С /{. Л. Бр—діпъ. К. .НГ>. А. В. В. ',•••.. Ф. В. А. Г—чъ. П. . Г. Г—мъ В. II. Д. А. А. Д. . С. £• Б. А. II. 3. А. II. 3—ой. С. З-и. A. В. II. К. •. . Knit. П, A. К. І\. Н. М. В. Л. ; П.і. Л—чь. II, Аутк. П. II. Л. . С A. М. Q. Міщв. Д. М. Д. М—нъ. Н. М. Н. Н. Я. Н. A. Н. К. В. О. И. . О—гъ. . Н. П. Ив. Роск. П. С. С.
Стр.5
Энциклопедический_лексикон_Вес_-_Вку._Т._10_(1).pdf
ВИН - 27S - потомъшізменпую, песчапую, л спстую страну, которой-далп назвашеД/яуоклаяЗа. Черезъ два дпя, къ с перу оті) берега, оіпг зам тп.ш острог/ь, плодородный, богатый л сомъ, плодамгг, особенно вішоградомъ , котораго они прежде во все не зпали. Одинъ пзъ спутнпковъ ііхъ,родомъІІ меігь,объяснилъ іімт> свойство п пазвате эгого плода , н они назваліі віювь открытую страпу Винлаіідіеіо," Винпоіо землею. и Оііп поднялпсь вверхъ по рикіз, обіільноіі рыбою, особеішо лососямн, прнбыли къ озеру , пзъ котораго вытекала эта р ка, н пропели зд-всь зпму. Прпвыкнувъ къ суровому клпмату с вера, оіш маиілн зд шіиою теипературу ум ренною и пріятпою. Въ кратчайшій депь солпце паходплось надъ горпзоптомъ восемъ часопъ. Изъэтогозакліочплп, что страна эта была ІІЛІІ ІІыоФаундлендъ или часть свверііаго берега Америкп, близър ки Св. Лаврентія. Прпбавляютъ еще , что родственнпки ЛеЙФа предпришгаалн п сколько путешествій въ Вппландію; что онп пронзводили торговлю ы хамп съ туземцамп, п что въ 1121 году еппскопъ Эрпкъ отправплся туда пзх. Гренландіи для обращенія жнтелей въ хрнстіанство. Съ т хъ поръ , говоритъ Форстеръ, мышічегопе змаемъ оВішландіи, иповсему должпо думать , что племя сушествуюш.ее еще доиын во внутренности НыоФаундленда, которое такъ отлпчііо отъ другихъ дпкихъ обитателей С всрной Амернкн, какъ наружиымъ впдомъ , такъ и образомъ Я;ІІЗІІІІ, и кото]зое безпрерывпо находится въ войи съ Эскіімосіхамп с вериаго берега, состоптъ изъ потомковъ древнихъ Нормаыновъ.Мы основываемся прпотомь пов ствованін па Мальтбруи и Форстер . Посл двій извлекъ его изъ " Cam п ііли хрошжи Снорро, написанпой около 1215,г слидовательно спустя бол е двухъ сотъ л тъ посл самаго пропсшествія. Форстеръ (ЗЗРП belt Snt: bcctungcn unb bcr @cl)tftul)rt іш O^orbcn) ronoрнтъ, что онъ заимствопаль ФЭКТЫ ИЗЪ ЫПОгнхъ Исландскпхъ рукоппсей ; впосл дствіп оии пои щепы ТорФеусомъ (Torfaeus) въ двухъ его сочинеиіяхъ: Historia Winlandiae antiquae, Hafnia, 1705; п/^efen's Grcenlandiae descriptio, Hafnia. Мальтбрунъ п Форстеръ не сомн ваются въ IICTUH'E ЭТИХЪ простыуь и правдоподобпыхъ пов ствовашй; сл довательно допускаютъ.что с верный берсгь Амерпки открыгь уже за 500 л ть прежде Коломба. Мальтви н брунъ хот лъ также пайтн доказательство существоваиія Впнлапдіи въ повъствованіяхъ братьевъ Zeno , которыс упоміиіаіотъ объ остров Эстотилаидгъ, который открыгь рыбакомъ въ XIV стол тіи ; этотъ островъ, по мнізііію Мальтбруна, есть ныіі шнііі НьюФаундлендъ. Рыбакъ и его спутникп говорятъ объ образовапности обитателей острова, Латннскчхъ кпнгахъ, найденпыхъ іши у тамошняго короля, хотя жптелп острова н не понимали этого языка. Основываясь іш этомъ, Мальтбрунъ почитаетъ обптателей острова потомкамп Скаіідиііавскихъ поселеіщевъ, осиовавшпхся ЕЪ Впнлаидііі , а Латиискія книги оптагкаып библіотекіі, высезенііой будто изъ Греімандіи, въ 1121 году, еппсиопомъ, о которомъ ыі.і упомянулгі. Но все это пов - ствованіе объ остроіги Эстотиланд содержитъ мпого нев^эоятиаго и ис подтверждается шікакііми достовирпыми доказательствами; поэтому Ирвингъ Вашпнгтоиъ относнтъ его къ тимъ бесчпслеішымъ баспямъ, которыя, вскор посли открытій Колоиба, были распущепы для того, чтобъ припнсать честь открытія Амернки другимъ народамъ н другіімт> ліщамъ. Впрочемъ, нельзя совершенпо отвергать, чтобъ такіе преднрітічпвые путешествеішики, какъ Скандпнавы, не простіірали свопхъ странствовапш до с верныхъ береговъ Амернкп, около Лабрадора пли НыоФаундленда. II о еслп этои было, то открытія Норманновъ им ли результатомъ только п которыя сношепія съ прпродпі.імн жителямп Гренландіи п Эскпмосцамп j св д пія объ нпхъ не передаиы другнмъ наіііямъ;да и сами ІІорманны, переставшн пос ш ат ь эт и далекія страны, вскорф забылп ихъ совершенио. А- Ш. ВІІННА, р чка, вначал составляется въ Устюжскомъ у зд Новгородской губернін, пзъ П СКОЛЬКИХЪ неболыпихъ ручьевъ, им етъ около 40 верстъ длины, отъ 5 до 6 саясеиь ширины, [л томъ, отъ 1 до 1% аршнна глубины, іі впадаетъ въ Чагодощу. Она протекаетъ по возд лапной л спстой сторопи; весною по ней бываетъ неболыпой сплавъ. //. . Шт. ВИННАЯ ЙГБРА, см. Вм стимость. BllHHE, Van der іппе, прозвавіе трехъ художниковъ Фламандской школы: 1). Аоренцъ Винпе, родился въ Гарлем , въ 1658, a умеръ въ 1729 году, писалъ въ разныхъ ро
Стр.1
вин - 27G - .дахъ, по препмуіпсствеішо рт.дкіе ЦВ ТІ.І чужнхъ земель, которыс оіпі передав.-ілъ съ одчипковымъ искусствомъ , какъ иіас.г.іііымп таиъ іі лодяііымп красками; одиако оиъ далеі;о уступа.іъ свосму отцу 2) Вітчспцу деръ-Виіте, Jianzі.-отормп роди.іся въ Гарлем , 1G29, умсръ 1702 года; въ отд лк п колорііт опъ весьма удачпо подражалъ зпамеіііітому свосму учптелю, Фраіщу Гальсу; писалъ п болыиія и ыалыя і;артіті>і съ равнымъ ііскусствомъ, въ осооеніюстп портрсты, которымі., кром выра ксіия, уи лъ сообщать и в рпый характеръ. 3) Іоанпъ Вапъ-дсръ Вшіпе, второй сынъ ІЗіпічеица, умсръ вь 1721 году; учился спачала у отца, потомъ у Гутенбсрха п шісалъ сраженія, о оты и т. п.; ію этотъ Птіно ие вм стъ (ІОЛЫІІОЙ іізвистпостп. ІИИІІИІДЫ гм. Венды. ІШШШШІГЪ, \\ imiipcg іілп Ouinipeg, lac Bourbon, озсро въ Аиервк , въ Ilonoft Jipiirauiii, между 50" 37* n 51° 54'сив. шпр., д.ііиіою вт. 250 п шпрішою отъ 100 до !G5 псрстъ; вся поверхиость его съ неболыпммп заліііщии составляетъбол е 1,200 кв. мпль. 11а псмъ паходится мііо;кигтію острововь: Пгль (Eagle), Вудп., Колдъ (Cold), Эггъ, Свайвсъ, (juiMim (Swampy), Стопп, Стегь (Slag) и другіе; иа западаой сторопіі оно образуеть и*сколько большихь за ІІІВОВ7>: Гспригсбсй, Дет\[)биіі, а иа<гБверрзапад ІІлеп-Грііпъ-Лекь (Play Green Lake). Глаіш пшіе еіо ііріітоісп суть : Саскетчепеисъ (Saskatchewansj, впадаегь иа съвспозапад п іи.іходпгь пзі. озера ва с веровостокіі, п съ р кою Пельсоиомъ е.іу;і;ііті. главн іітіімъ стокомь его воді, вь Гудзопскій залпвъ ; Лптстокъ, иа сі;ве]іозападЕ , Пт;і.—Рпверъ па е всро-ііосток-іі; Блак.ъ-Поплеръ (Black-Poplar) ІІ Лп-м., неболыпія р кп, текутъ съ востока; Берепсъ, вытская ІІЗ7> Мохоиаго озера (Mosslake), проходптъ черезь озера Фамилп, Игль и Гусъ (Goose),нішадаетъ па воеток в7> Впііііііпегт,, между р ками ЛІІФЪ іі Ппдгеоігь. Свсмпц , Биверъ, Блудъ , Брукеиъ , Свайвсъ , Тротле (Throthle), Маііверічіт, п Блёкъ, пеболыиія рикіг, впадають съ восточпоіі етороні.і; р ка Вншпшсгъ вппдаетт. па іого-восточпой стороп іі прііпоситъ воды пзъ Л спаго (Lake ol the Woods) п другихъ озеръ; пороги этоіі рикп представляють днкую н ве.інчественпую картину. Краспая рвка (Red River), посл Сескетчевепса, есть самый большой притокъ; она вытекаетъ изъ озера въ южной горпои цт.пн, прорр вин і;зываетъ н сколько озеръ п кром . друіихі. ріжт», припимаеті, р'іжу Уссибоііпсіі. Вт. Вііііпипегъ впа.іаютт. еще съ западной стороны: Вайтъ , Лнпсъ, ДО'І'ІІНЬ и другія. Первые путешественшікп пазывалп эю озероЭггпббіііісъ. 11а псмъ судоходство проІІЗКОДІІТСЯ диятелыю. Западііый берегъ предетавляетъ пастію разнообразпые холмы съ обшіірііымн и плодородпымп лугамп, частію состоитъ изь голыхъ скаль. Къ югозапиду простнрается обшпрная равпппа, ва НОТОроіі растеть таиъ пазыкаемое Кападское сарачіінское пшено (zizania aqualica). Изъ деревъ по берегамъ его попадаются только сахарный кленъ п тополь. Во всеіі здіапнсГі страігі; обнтають дпкія плсмспа п хшшіыс ЗВТфИ. ВІІІІІІГЩА, у здііый городт, Подольскоп губерніп, лежитъ по об пмъ сторонамъ р кп Буга, оеповапъ въ XIV стол тіп іаіяземъ сдоромъ Коріатовпчемъ, па л помі. берегу отон р-іжи, нам ст , которое пынче пазывается сіпарымъ городолт. Другая часть, ва правомъ берегу, иачала заселяться съ того врсменп, когда го^зодъ Брацлавъ лпшепъ былъ свопхъ прапъ за буптъ протішь короля п «pfr чп ііосполіітойп. ІІазвапіе ВПІІІІІІЦЫ запмствоваіга отъ вішокурспь, на ы сгіі которыхв построепъ городъ;отъ ІІІІХЪ же пазлапа Лпничкою іі ричка, ппадающая г.ъ Вуп., прті пъ зді; въ городт,ЛІздревле, для гвоей защиТІ.І , городъ ІІМІІЛЪ два уі;р'1іплетіые замка: одппі. па остроп іі кп Буга, другой въ старомь город ; отышхъ ие оста.-.ось пп какнхъ СЛІІДОВЪ. 11о іі во врсмя пхъ сущсствопапія іородъ ііеодііократио опустоіпа in Татары п казаип, особлпво во времл возстапіп Ма.ю2>оссійскаго гстмапа Богдапа Хы льпидкаго протпвъ Полі.шп; а въ XV11I СТОЛІІІІІІ np'eтерп валт. оиі. пеодпократиыя пападеиія on. гаіідамаковь; городскіе мііщапе и окрестная шляхта паходііли отъ шіхъ убижлще п защпту въ ісзуптскомъ мовастырт. ІІ.ІІІ і;ол іеііуміі, который со всихъ сторопъ былъ oiliicсенъ каисппыми сгміамп съ бойііпцами; оиі; сохраііплись до сихъ поръ. ІІослі; гірпооелпиепія Подоліп кт, Россіп, в-і> 179C году, продположспо было Віііінпцу обратнті, в і. гуиерпскій городъ Брацлавской іубериіи; no ііио • сл дствіи это ОТМІІІІІІЛН, вкліочпі ь его въсоставъ ІІодольскоіі губерніп. Первопачалыіымп поселеііцами Вішшщы были волыіые ка
Стр.2
вин — 277 — зави; посл іпігь шляхта и м щапс, а наісовеціі Епрсп. Изъ 3000 лушъ городсиихъ жи•гс.іей, дв трсти сос-гаімяютъ Eupen; они пм іотъ вхі СПОІІХТ> рукахъ нсю промышлеиость иторгоііліо. М щаие живуть большею частію за р кою, въ старомь горо.і илп по хуторамъ, выстроенпымъ на городской земл , заппмаются плотнпчиымъ u кузиечиымъ мастерстгаміі,илп мелочною продажею съ стиыхъ припасовъ. Самые зажиточиые Евреи ІІМ ЮТЪ заъздные домы для пом щпковъ н обывателей, которые ежегодно прііізжають туда въ зпачптелыіомъ чпсл за своими д тьмгг, обучаіощимпся въ тамошней гшшазіп. Гимиазія учреждепа въ 1814 году, н помищается въ камешіыхъ здапіяхъ, бывшаго іезуитскаго коллегіума. Городъ нм етъ до 900 деревяпныхъ домовъ, большею частію обмазаиныхъ гліиіоіо ппутрц и спаружп и крыты ь драішцами, и шр'і;дка тссозіъ. МопаCTbipcft Рпмско-католпчсскихъ дпа ; капуцввскій осповаиъ пъ 1745 п окопчегп. въ 1760 году, Лудвигомъ Калішовскимъ; этотп. ыопасті.ірь гіервопачально находился за городомь п прммыкалъ къ л су, но съ расширепіемъ города очутился гючтп въ самой ссродіш его; друпой пілшадлсжитъ домпііпкапамъ, которі.іхг. въ 1G24 году исреселплъ въ Піішіпцу СТСІКІІП. Черленковскій, ваъ своего и стечка Чсп члікова, тогда же разорепиаго казаками іі Татарами, Ныв шній ихъ дшііастырь ІІЛІІ кляпіторъ сь церковыо ііостроепі.і иь 1758 году, пждивеніСіЧЬ Мнхаила Грохольскаго. Михаіілъ Ііорич.іовичъ. иИІИІИЯРШІ, одпо изъ самыхъ знамптельньіхъ озеръ въ ФІІІІЛЯ^ДІП, иа востокь отъ Куопіо, длвпоіо около 18 верстъ, шприноіоотъ 5 до С, образуетьдн иолі.шія бухтыи бол е 20 острововъ. Подобпо большеіі частп <І>ІІІІЛЯІІДСКИХЪ озсръ, опо глубоко и обплыю рыиою; южиый п восточпый uejjera довольиохорошо возд лапы; по протпііуполоисиые нокрыты л сомь, болотамп и лсжатт. въ заиустілііи. Это озеро представляетъ ІІІІКОТОрую стратегпческую пажность: у него сходятся дороги пзъЭно, Ссрдоболяи1Іеі'ішлота, ііролегаюшія аерезъ длпішый де'і>нлей, между водамп, на Вазу н къ бсрегамъ Ботнпчсскаго залпва. И. . Шпі. иИІІІІО ФОПЪ РОРБАХЪ, магпстръ Ліівоііскаго ордепа, см. РорОахв. ШІІіиЫЙ КАМЕНЬ {Tartarus; ШЗсІПftcin)/ кислая соль, образуется вь сокф развян пыхъ плодопт., осоошшо віиюграда и тамарішдовъ. Иродажиый ІІІІІІІІЫЙ Камепь осаждастся, вь впд кріісгаллііче('коа коры^ iia^ внутренней поперхіюсти бочекъ , въ коіот рыхъ молодое внноградіюе тіно гюдвергасгся медленпому броженію. Вііпо, развивая і ь себ бол е сппртпыхъ частей, неможеті.уже удерживать върастворитого ко пічсстиа Вііпнаго Кампя, которое паходплось въ СВІІИ СМЪ внноградномъ сок . Пе вс вппа даютъ равпое ко.шчество Віишаго Кампя: изъ Вспгерскихъ осаясдается его очепь ма.ш, пзъ Фрапцузскихъ бол е, а изъ Рейнскпхъ иапболъе н лучшаго качества. Изь б лыхъ вшгь получается желтовато-сирый, или такъ ііазывае - мый біілыіі Вннный Камепь (Тйггягні albus), а изъ красныхъ—краспьш (Tart, ruber). Когда образуется доволыю толстый с.юй Впішаі го Камня, его вынпмаіотъ изъ. бочекъ, обыкповенпо прн починки ихъ. Отпускаемі.ій вя. продажу Вшшый Камеііь представляегь отломкп болке нли меп е толстой коры, которая состоитъ изъ СЦІЛІІШШИХСЯ крнсталловъ, іілотпо соедііпеітыхъ на одіюіі CTopoirJj, н бол с ОТД ЛЫІЫХІ) па другой. Такой иечпстыіі Вшіпый Камсиь [Tartar, crudus] содержитъ въ ccoJ; вшшую (ііііііокамсітуіо) кііслоту, соедііпсшіуіо съ кали и ІІЗІІССТЫО, ісрасплыюе всщесгво, дрожяси іі другія части, осал.даі - ці.іяся изъ вппа , а шюгда и злоумышлвшіую. ирпм сіі nccuy, глпнг.і, с рііокнсдаго каліиі. другихъ. Очпщеиіе Віишаго. Кампя отъ IIOCTOJKWNипхъ іірим сей ііропзиодіітся въ болышіхь заиодахі., особеіпю г.ь Моипслье и ігь оі.рестіюстяхъ Рсйпа: кладуть оиоло двухъ пудовъмелко истолчсішаго , пичштаго Ііпшіаго Ка:.іпя иа 8 ІІЛІІ 9 ведеръ поды, вскипяченноп вь ы дішмъ, хороіпо пылужешіоііъ котл ,. варятт. впродолжеіііе по.іучаса, ПОСЛІІ npon/Bжиііаютъ горячую нспдиостыі оставляють на сутки въ nouo'Jj. Oclnmiic крисгаллы вповь растворяюгъ въ кішяткі; и подвергаютъ кріісталлпзаціп; и сслп кристаллы сще нечпсты, то пріібапляютъ, къ растпору біілую тошуюглипу, чпстую золу, ЯІІЧІІЫІІ б локъ или жнвотііыіі уголь, чтобь иасытичъ пзбытокъ кислоті.цспособствуюшій растворепію впшіокпслои известп, п устраиить красилыіыя частн. Соляпая, мелкокрпсталлпчсская кожнца, которая образуется па поііерхпости, прп скоромъ охлаждепіи горячаго раствора, спіімалась въ ирежпія времепа, какъ с.іпвкіі съ мо
Стр.3
ВИН — 278 — .юкп: такой лігапый камеіш получилъ назваше: Cremor tartari; нып же такъ пазыпается чыстын Вшшый Камень, стертый въ мелкій порошокъ. Продажный чистый Внниый Камень (Tartarus depuratus ,CrystaUi tartari, Supertarlms potassce; s. Bitartrashaliciish)'dralus)n\>e/ir ставляетъ мелкіе, отд льпые или сросшіеся б лые, бол е плн меп е прозрачные, косопризматнческіе крпсталлы, кисловатаго пкуса.Они состоятъ пзъ двухъ атомовъ вгшной кнCAOTbifacidum tartaricum),ofl,uoTO атома каліі н одного воды, плп во сто частяхъ—70,286 кпслоты, 24,956 калп п 4,748воды (поБерцеліусу); трудно растворяются въ вод : въ Фунтв холодной водьт растворяется ие бол е одпого золотника, a no наблюденіямъ Гепгера, одна часть Виниаго Кампя требуетъ для растворепія даже 180частей холодіюй, іьш только 14 частей кппячей поды; въ алкогол опъ не растворпмъ. Водяной растворъ покрывается со временемъ плесенью, образуетъ слпзь, угольпую кпслоту п ыасляиое вещество. Впнныіі Камень, подве2эгвутый д йстпію кадпльпаго жара, сгараеть п превращается въ рыхлое углистое кали, а вь жару бол е усилеиномъ, въ б лую соль ІІЛІІ углекислое калп, которое, будучи очпщено, называется въ аптекахъ Sal tartari. ГІрп сухой перегонк , ВІПІІІЫЙ Камеиьдаетьуголыіую кпслоту, углнстый водородъ, прпгор луіо впнпуіо кислоту, ыасло и воду [acidum pyrolarlaricum, pyrelamm et spirilus tartari), оставляя па дн JJRTOJITI.I углекислое кали съ углемъ. Изъ двухъ частеіі Вшшаго Камня и одиой части селитры, посредствомъ вспыппси [detonatio], получается черпыіі плавень, а пзъ равні.тхъ частей того п другаго, біълый; этн плавни употребляются прн хпмическихі) опе)5аціяхъ. Очііщениый I inпііі.ій Камень, стертый въ мелкій порошоісъ, илн такъ называемое кремортартари, содсржптъ въ себ обыкновенно небольшую прпм сь безвредной віінокислой швестіі,а тюгда жел зную пдп и предную м дную окпсь. Опъ д йствустъ па органисмъ въ малыхъ пріемахъ (оті> 10 до 60 гранъ), какъ средство прохлаждающее, разргішаюгцее и ыочегонное, а вь колпчеств отъ одпого до трехъ дотовъ, какъ слабптельіюе; впрочемъ такіебольшіе пріемы тягостпы для чувствптельиаго яселудка. Даютъ его больнымъ, одержииымъ лпхорадкоіо, гастрпческаго, желішаго, катаральнаго или ревмаВИН тнческаго свойства; также страждущпмъ отъ бріошнаго полнокровія, гемороидальныхт. прппадковъ, д ятельиыхъ кровотеченій, запоя іі прочая; оть водяной бол зпп особешю полезпа см сь четырехъ частей Внннаго Кампя сь частію буры [Tartarus horaxatus s. Cremor tartari solubilis). Изъ Ilimiiai o Камня прпготовляются въ аптекахъ: вшшая или ісвшюкамеігааяп кнслота (см. это), вшюкпслос кали (Tartarus tartarisatus s. Tartras pottassoe), Сенгнеттова соль [Tartras potasso-sodinus), рвотпая соль [Tartarus emeticus s. stibiatus, CM. Сурьма), Tartarus hora-xatus n другія лекарства. Обыкновенный уксусъ періідко прпготовляется пзъ см сп Вінінаго Камня съ медомъ, хл бнымъ впномъ, водою п закваскою , подвергнутыхъ брожепію. Сл дуетъ зам тить, что въ н которыхъ сортахъ Вішпаго Камня находится, вм сто пастоящей вішной кнслоты, іі сколько отличная: acidum paratartaricum (jLtflUbcnfnUte). He зависптъ ли отъ этихъ кпслотъ различная степень растворішостп Вішпаго Кампя? П. . Г. ВИННЫЙ СПИРТЪ, Spiritus іпі, Es prit-de vin, SBcingcif}, Alcohol, Alcool, paстптелыюе начало, которое вт. смишеніп съ разпымъ колнчествоьгь пли одной воды, илп п другпх-ь, себ подобныхъ началъ, составляетъ всі; роды п внды «Сппртовыхъ папитковъп. Дрсвпяя нсторія спирта неразд льно соединена съ псторіею вина п ппва: въ течевіе многихъ в ковъ спнртъ и сушествопаль только въ внд этихъ вешествъ. Долго ліодп приппсывали впну вс качества, кото]л.ія прішадлежатъ единствепно спирту; долго старалпсь получать только бол е кр пкое вішо, ішмало не дуыая, что отими сред стваміі оші получалп только бол е очпщенпый сіііірті>. Впрочемъ усовершенствованіе п съ этой стороны шло слпшкомъ медденно. Извзстпо, что Ной уже хорошо умълъ приготовлять віпіоградпое вппо; что Египтяне, во время Геродота, пм лп во всеобщемъ употреблеиіп ппво; no толі.ко въ XIII столътіп сдвлалось пзв стнымъ такое віпю, которое можетъ быть зажжено п горнть съ слабымъ синимъ пламепемъ. Это была обыкновепная пын шняя водка. Ее пе см лп еще употреблять какъ пашітокъ; ей далн новое назпапіе спирта, алкоголя, и прііппмали только въ вид лекарства. О времеіш, когда въ первый
Стр.4
ВИН - 279 - разъ былъ получеиъ чистый спиртъ, ннчего исмь.ія сказать опред лителыш. Н которые думаюгь, что это открытіе сдилалъ Раймондъ Лулль (Lulle), жившій также въ ХШ стол - тіи. Большею частію полагаютъ, что Арнольдъ Вилльвёвъ (de Villeneuve), изв стный врачъ, въ самомъ началъ XIV стол тія, преподававшш медицину въ Монпелье, прежде всьхъ прнготовляль н употреблялъ чистый сппртъ. Но судя по описаніямъ способовъ, какіе были для того употреблены,- кажется, что ни тотъ нн другой пзъ этихъ хпмиковъ не ІІМІІЛЪ еще спирта въ такомъ види, какой теперь называется чистымъ. В рио то, что съ этого времени хпмики быстро усовершенствовалн прежніе способы, ыного открывали повыхъ С2зедствъ къ очищенію спнрта, и, в роятно, скоро получили его чпстымъ. He смотря на то, что сппртъ такъ давно составляеть у хпмпковъ вещь обыкновенную, только за Н СКОЛЬКО Л ТЬ начали пазывать его «безводнымъи, Alcool anhydre. Это названіе теперь даютъ ему потому, что прн очищеніи сппрта самое большое затрудненіе состоитъ въ отд леніп отъ него посл дняго колпчества воды. Спиртъ не находится въ чпсл естественныхъ произведеній ; его нельзя составить черезъ непосредственное соединеніе простыхъ иачалъ. Единственный способъ къ образовапію спнрта состонтъ въ произведеніи, такъ называемаго вштаго нли спиртоваго бролсепія (см. Лроженіе). По окончанііі этого брожеиія сшіртъ остается въ см шеніц съ постороншшп веществами, которыхъ колпчество н разность зависятъ отъ рода матеріаловъ, употребленныхъ для броженія. Эта см сь иногда, безъ всякаго очищенія, прямо ндетъ въ употребленіе, какъ вшю. Сюда прпнадлежатъ вс слабыя внноградныя впна, ВСІІ роды пива, вообще легко переходящіе въ уксусъ. Но, большею частію, см сь подвергается перегонк въ приоорахъ, для того устроенныхъ. Здвсь все, что не можетъ въ одпо врсмя со сшіртомъ превращаться въ пары, остается; а спнртъ съ пзЕІІСТНЫМЪ количествомъ воды п масла, въ вид паровъ, переходитъ въ охладникъ прчбора; тамъ, по охлаждепіп, опять приннмаетъ капельное состояніе н получается въ вид другой, прост йшей см си, въ которой уже и тъ постоянныхъ веществъ, вт. которой бол е сшірта, мсиъс воды и масла. Эта вторая ВИН смись составляетъ перегнанпое впно, иногда также очеиь слабое, каково напрпм. первое хл бное umio. Но при перегонкіі вниоградныхъ вішъ, въ приготовлепіи которыхъ употребляется чнстый виноградпый сокъ безъ прибавленія воды, и при этой первон перегонк получается вино кр пкое, водка. Когда водка еще разъ или два перегоняется, получается еще новая СЫІІСЬ, которую обыкновенію называютъ спиртомъ. По это посл днее произведеніе вс хъ заводскихъ работъ, этотъ обыкновенный спнртъ состоигь еще изъ ббльшаго количества воды, нежелп чистаго сппрта; содержить летучее масло, которое всегда находится въ началыіыхъ ыатеріалахъ; часто, а хл бный спиртъ всегда, содержитъ еще, такъ пазываемое пригор лое масло (Ішііе empyreumatique), которое образуется черезъ раз.юженіе растптельиыхъ веществъ при высокой температур . Вода только ослабляетъ спиртъ; но масла сооощають еыу такія свойства, которыхъ оиъ, въ чистомі. состояніи, вовсе не им еть. Этотъ непріятный, отвратительный запахъ простаго хл бнаго вппа; эта мутность, доходящая до пепрозрачпостн, когда обыкиовешіый спиртъ см шивается съ иовымъ количествомъ воды; эта лоя;ная кр пость, которая даже доказательно прпішсывается виму, водк и спирту; все ото писколысо не зависитъ ни отъ сггнрта, нн оть воды: всему единствеішою причішою масло. Повторепіемъ перегоикп ни вода, ни масло никогда не отд лятся совершешю оть сппрта, а только уменыііаются съ уменьшеніемъ самаго сппрта. Чтобъ совершеино очистпть спнртъ отъ летучаго масла,4 части, по-объему, этого сгшрта см шпваются съ одиою частію хорошо прнготовленваго древеснаго угля, и см сь подвергается перегонк . Когда половина очищаемаго спнрта перейдетъ въ пріемшікъ, ее надобно отд лить отъ оставшейся половпны. Первая не будетъ содержать летучаго масла. Но еслп въ очнщаемомъ спирт было прнгор лое масло, опо н теперь въ немъ остаиется. Чтобъ u его чисто отд лнть, сппртъ см шивастся съ углемъ животнымъ, перегопяется опять до половины, и тогда получится уже только съ водою. Для очищенія спирта отъ воды употребляются міюгія средстна. Изъ нихъ два предпочптаются вс мъ другимъ. Одно состоптъ въ сл дующемъ: водный сппртъ, совершенно очнщенный отъ ыасла, сперва перегоняется
Стр.5
Энциклопедический_лексикон_Вес_-_Вку._Т._10_(2).pdf
о г.т, Вп сапда ВнёсФагія - sue, Стр. 522 Віашт, Георгій. . ,_, Віани, Іоанпъ Ма|пя Віапнь Віаіітъ Ьіа.іь дю Клербуа Віаръ, гра*ъ Віаръ, поваръ Віаса • • • • Віасъ, см. Віангь Віасъ, ІЗалтазаръ Віе . Віеннь, р ка Віеннь, городъ Віейль, u.iti де Веііль Віель, Левіель пли Ветуст. Віельгорскіе, граФЫ Віейра, Себастіанъ Biefipa, Антопій Віеннуа Віейль Вильгельмъ Віеныскіе департамеиты • 522 §! ен ъ — иіера 523 — — 524 — 525 - — — — 527 — 526 — 629 528 — — — Віера-и-Клавйхо Віерзонъ Віечъ, Вейетъ Іііетъ Віо, см. Біо, І5іо, кардіщадъ см.Каетанъ. ВюграФІя, см. Біографія. Віоколиты Віокса, см. В.екса. Bio.iy ЛЛЬ.ФОНСІ. .-, . , Віола, муз. ннстр. Віотія, см. Беоція. ІЗІОТТИ o г л Стр. . . . . — '. . ' ' 534 532 533 Віо.юичель іііо.іь, Домииикъ ............. . 538 Віопъ. "." '_ Вкладныя кииги, см. Кстмовыя. Вкладъ Вкусъ (въ ФІІЗІОЛ. см.) Вкусъ (въ эстехич. q&r.) 541 543 544 53^ 637 2007044733
Стр.1